Поліція Таїланду має право утримувати особу для допиту до 48 годин без судового перегляду. Після закінчення цього терміну поліція повинна або звільнити затриманого, або доставити його до судді для так званого “show cause” слухання. На ньому суддя вирішує:
звільнити особу, або
визначити, що існують підстави для продовження тримання під вартою до 12 днів для проведення розслідування.
Після цього затриманого зазвичай переводять із поліцейського ізолятора до слідчого ізолятора (remand prison). До моменту висунення офіційних обвинувачень прокурором, суд повинен кожні 12 днів підтверджувати законність тримання під вартою.
Максимальна кількість таких 12-денних періодів – сім, тобто до 84 днів.
Для більшості злочинів існує можливість звільнення під заставу, але зазвичай необхідно внести грошові кошти або майно, що знаходиться в Таїланді.
Не пізніше ніж через 91 день після арешту (84 дні досудового слідства + 7 днів на розгляд прокурором), прокурор повинен подати формальні обвинувачення. Якщо суддя погоджується з обвинуваченням, справа переходить у стадію підготовки до судового розгляду.
Триває від кількох тижнів до кількох місяців, залежно від завантаженості суду та узгодження дати слухання.
У судовій системі Таїланду не існує процедури відкриття доказів (discovery), тому підсудний не має доступу до матеріалів справи до початку суду.
Як правило, більшість рішень щодо тактики захисту ухвалюють адвокати, часто без докладних консультацій із клієнтом.
У Таїланді не проводяться суди присяжних.
У справах про менш тяжкі злочини рішення ухвалює один суддя, у справах про тяжкі – колегія з двох або більше суддів.
Судові засідання проводяться тайською мовою, і переклад може бути недоступним.
Тривалість процесу залежить від характеру справи — від одного дня до кількох днів.
Рішення не оголошується одразу: вирок зачитується через кілька тижнів після завершення слухань.
Вироки можуть передбачати штраф, ув’язнення або обидва покарання одночасно.
Зізнання у провині іноді дозволяє отримати менший або умовний строк, але не виключає депортації після завершення процесу.
Покарання за злочини, пов’язані з наркотиками, як правило, значно суворіші.
У разі засудження підсудний має 30 днів, щоб подати апеляцію як на вирок, так і на суворість покарання.
Прокурор також може оскаржити виправдувальний вирок або вирок, який вважається надто м’яким.
Апеляція розглядається колегією суддів на підставі матеріалів справи.
Існують два рівні апеляції:
Апеляційні суди (наприклад, у Чіангмаї),
Верховний суд (у Бангкоку).
Розгляд апеляцій може тривати місяці або роки.
Після завершення апеляцій громадянин має право звернутися з проханням про королівське помилування через адміністрацію в’язниці.
У в’язницях поширене переповнення камер, умови утримання можуть бути тісними та незвичними.
Ув’язненим надається харчування, однак їжа може відрізнятися від звичної.
Родичі та друзі мають право на відвідування у визначені години, можуть купувати їжу, предмети гігієни та інші речі у спеціальному магазині при в’язниці. Також дозволяється поповнювати рахунок ув’язненого для використання у цьому магазині.
Можна надсилати та отримувати листи, однак адміністрація має право їх переглядати та вилучати ті, що вважаються образливими або наклепницькими.
Після винесення вироку Департамент з питань виконання покарань Таїланду може перевести громадянина до будь-якої в’язниці країни.
Іноземців часто переводять до в’язниці Klongprem у Бангкоку. На півночі Таїланду утримання зазвичай здійснюється у провінційних в’язницях.
Існує можливість подати заяву на переведення до в’язниці в Україні відповідно до міжнародних угод, але це залежить від конкретних обставин.
Іноземців зазвичай депортують після відбуття покарання.